Codein Purple Drank Энгельс

Ух, чуваки, сегодня поведаю я вам, как развлекался я на последней выходной! Это был кайф не по детски, я тебе говорю! Купил закладки, тащился с лопатой и релашкой, и так ваще тусил три дня подряд! Все началось с моего знакомства с ширевом — дорогие вещи, ты знаешь, но как же они повышают настроение, да да да!

Ну, вообщем, я себе был заготовил воздух впрок, чтобы не скучать. Купил я пару колесик, загасил винт, и поехал на вечеринку общаться с друзьями. Решили афтарить в барам, слегка развеселиться и позабыть все неприятности. И тут я понял, что это просто праздник души!

Пошли мы в первый бар, и там я увидел вообще огонь девку. Было видно, что она тоже находилась не в себе. Я подошел и сказал: "Слышь, милая, купишь мне закладки? Вот за это я тебя накачу в воздух!" Она подмигнула и достала свою лопату. Да что тут говорить, мы просто рвались на кайф, а бармен взял и сказал, что такие штуки у них тупо запрещены. За что так? Я же просто хотел забыться на вечер, ну!

В общем, мы не расстроились. Решили искать другое место, где можно будет по-настоящему отжигать. Нашли вторую релашку, еще одну лопату и смогли найти бар, где все было по андеграундному. Там были такие крутые панки, шипы, пирсы, цветастые волосы, и словно свобода витала в воздухе.

Мы тоже не стали отставать и немедленно приступили к основным мероприятиям: загасили лопатой закладки и начали колесить и танцевать. Чувствовали себя как на вершине мира, в центре всего внимания. Практически все вокруг были на дурьхе и делали такие феерические движения, будто весь бар взорвался.

Но не всё так гладко, как может показаться. Вот знаешь, как бывает, когда наркотики берут все мысли, а остальные проблемы настойчиво стучатся в дверь? Ну, так вот... позвонила мне тут бывшая девочка и начала ныть, что ей грустно и плохо без меня. Блин, я ведь специально взял ширево, чтобы забыть обо всем, а оно никак не могло меня покинуть.

Но я решил не париться, ведь вся эта реальность была лишь мелочью перед моим желанием хорошо провести время. И говорю я ей: "Детка, все в порядке, я сейчас на настоящем кайфе, не нервируй". И бросил трубку. Но, блин, эти реалы всегда норовят испортить шикарные моменты!

Но что тут поделаешь, жизнь такая штука, одна баба да еще старые проблемы не должны мешать мне наслаждаться моментом, верно? Ведь все вокруг крутилось, словно волшебное колесико, и хотелось только кайфовать до упаду!

Так я и провел три дня, перебегая от бара к бару, от релашки к релашке, и просто душевно загораясь от этихневероятных ощущений. Чувствовал себя свободным, словно птица, парящая в небе. Ведь есть хорошие моменты, которые выхватывают с нелегкой жизни и дают насладиться каждым мгновением.

А ты, дружище, как проводишь свое время? Если не позволяет жизнь на полную катушку наслаждаться, лови совет: закладки, релашки, колесики — вот твои верные друзья! Они готовы подарить тебе мир, в котором забыться на время и получить совершенно уникальный опыт. Парень, жизнь коротка, и только мы можем создать свою вечность, ведь наш мир — это то, как мы его видим и ощущаем!

И помни, чувак, когда все кажется плохим и непонятным, есть всегда возможность загасить винт и осуществить свои самые шальные фантазии, которые загнались в уголок сердца. Бери жизнь в свои руки и делай так, чтобы каждое мгновение было окрашено в яркие и кайфовые краски!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!